Внесено зміни до Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»

З 2018 року з переселенців почнуть стягувати пеню за кредитами

Внесено зміни до Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»

Народні депутати скасували мораторій на пеню і штрафи на основну суму заборгованості за зобов'язаннями за кредитними договорами та договорами позики, укладеним після 1 січня 2018, і за кредитними договорами та договорами позики, в яких після цієї дати за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження термінів виконання зобов'язань або зменшення розміру відсотків, штрафних санкцій з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, які перебувають не в неконтрольованих населених пунктах і не на лінії зіткнення.

Народні депутати скасували мораторій на пеню і штрафи на основну суму заборгованості за зобов'язаннями за кредитними договорами та договорами позики, укладеним після 1 січня 2018, і за кредитними договорами та договорами позики, в яких після цієї дати за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження термінів виконання зобов'язань або зменшення розміру відсотків, штрафних санкцій з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, які перебувають не в неконтрольованих населених пунктах і не на лінії зіткнення.

Крім того, з 1 січня не буде діяти мораторій на продаж іпотеки, що знаходиться в зоні проведення АТО, якщо фіз- і юрособи знаходяться не там і оформили іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018, або за договорами, в які вносилися зміни в частині продовження термінів виконання зобов'язань або зменшення розміру відсотків, штрафних санкцій.

Зміни передбачені законопроектом № 7338 щодо відновлення можливостей розвитку малого і середнього бізнесу з використанням позикових фінансування на території проведення антитерористичної операції, який був прийнятий як Закон на вечірньому засіданні ВР 21 грудня.

Закон прийнятий з техніко-юридичними правками.

Джерело: сайт "ЮРЛІГА"

Hand made у Червонограді

 17 грудня в в бібліотeці для дорослих міста Червонограда відбувся бeзкоштовний майстeр-клас для жінок, які приїхали до Чeрвонограда зі Сходу України та Криму. Учасниці мали змогу власноруч виготовити рукавички з натуральної непряденої шерсті методом мокрого валяння.

Захід проводився в рамках проекту "Підтримка місцевих ініціатив щодо довготривалої інтеграції ВПО (з фокусом на жінок ) у приймаючі громади» за фінансування Координатора проектів ОБСЄ в Україні. 

Кeрівник заходу Галина Крук-Шиба, партнeр Фундація розвитку Червонограда.

Покращення життя ВПО – в основному, на папері

БФ «Право на захист» вже неодноразово зазначав, що прийнята у вересні Постанова КМУ №689 містить низку позитивних для ВПО змін, проте не всі вони реалізуються. Продовжуючи досліджувати цю тему, монітори фонду виявили додаткові складнощі, які не сприяють реалізації соціально-економічних прав ВПО .

За Постановою перевірка фактичного місця проживання ВПО, які отримують соціальні виплати, не проводиться, якщо в Єдиній інформаційній базі даних (ЄІБД) про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в Ощадбанку (такі дані Ощадбанк має передавати УСЗН щотижнево). Тобто, якщо ВПО пройшла фізичну ідентифікацію в Ощадбанку, то вона звільняється від необхідності бути перевіреною УСЗН. Це нововведення мало б спростити життя і переселенцям, яким не доводилося б хвилюватися через чергові відвідування інспектором УСЗН, і співробітникам управлінь соціального захисту, які б змогли здійснювати менше домашніх візитів з метою перевірки ВПО.

Але на практиці ця норма поки що не діє. За словами співробітників УСЗН, в інформаційній базі ВПО досі немає поля для внесення інформації про дату фізичної ідентифікації переселенця, до того ж відповідних даних про тих, хто з ВПО пройшов ідентифікацію, від Ощадбанку ще не отримували.

Звісно, слід враховувати, що в Ощадбанку ще не розпочався процес фізичної ідентифікації саме ВПО-отримувачів соціальних виплат, отже, ті особи, які отримують лише соціальні виплати, однаково підпадають під вимогу бути перевіреними соцінспекторами. Але ж частина переселенців одночасно є пенсіонерами, які почали проходити ідентифікацію ще у першому півріччі 2017 року. Тому реалізація цієї норми Постанови дозволила б виключити певну частину ВПО зі списків на перевірку соцінспекторами, тобто спростити їхнє життя.

Щодо проведення виплат через Укрпошту з доставкою додому для ВПО з інвалідністю I групи та особам, які потребують постійної сторонньої допомоги, то ситуація дещо покращилася. Така можливість вже почала частково реалізовуватися, тож ті пенсіонери з числа ВПО, які написали відповідні заяви, отримують пенсійні виплати на дому. Але пенсіонери з інвалідністю зараз можуть отримувати у такий спосіб тільки пенсії, навіть, якщо вони також є отримувачами інших соціальної виплат (наприклад, адресної допомоги ВПО), оскільки аналогічна послуга у відношенні до соціальних виплат поки що не визначена.

Так, до УСЗН Костянтинівського району звернулася ВПО з інвалідністю, яка бажала отримувати адресну допомогу з доставкою додому. Проте, за словами співробітників УСЗН, коштів на оплату збору Укрпошти за надання цієї послуги у них не закладено, а їхнє звернення до обласного департаменту соцзахисту результатів поки ще дало.

Отже, хоча Постанова №689 у деяких аспектах декларує дійсно позитивні нововведення, відсутність чітких механізмів їхнього втілення перешкоджає реальним змінам.

Тож БФ «Право на захист» закликає Міністерство соціальної політики України:

1. Внести зміни до програмного забезпечення ЕІБД ВПО для відображення інформації про

проходження фізичної ідентифікації.
2. Налагодити  повноцінний та своєчасний обмін відповідною інформацією з Ощадбанком, що передбачено Постановою №689.

3. Вирішити питання взаємодії з Укрпоштою щодо доставки соціальних виплат додому тим ВПО, які мають на це право згідно з Постановою №689 та висловили таке бажання.

БФ «Право на захист» вважає, що активне впровадження механізмів реалізації змін, передбачених Постановою №689, безпосередньо впливає на рівень соціальної захищеності ВПО, у тому числі пенсіонерів та осіб з інвалідністю, та рівень їхнього життя.

Джерело: http://vpl.com.ua/uk/news/4111/

"...Хочеться, щоб про нас тут згадували з повагою"

Вже чотири роки минає відтоді, як у Львові з’явилися перші переселенці з окупованого Росією Криму. За цей час львівська кримськотатарська спільнота докладає чимало зусиль для того, щоб зберегти свою національну ідентичність – мову, культуру, і при цьому стати більш зрозумілою для львів’ян. З травня 2017 року у Львові працює Центр кримськотатарської культури, який став місцем, де можна помолитися, проводити зустрічі, навчання, приймати гостей, обговорювати різні питання, пов’язані з Кримом. А нещодавно громадські організації, які протягом останніх чотирьох років були створені на Львівщині зусиллями саме кримських татар, вирішили об’єднатися у спільну Платформу кримськотатарських ініціатив. Кримчани дуже хочуть не лише зберегти свою національну ідентичність, а й залишити у Львові добру згадку про себе, коли настане час (вірять у це) повернутися на свою рідну батьківщину – Крим.

Про ці та інші аспекти життя кримських татар у Львові розповіли керівник гуртка кримськотатарської мови у Львові Лєнура Шейхаєва, голова благодійного фонду «Хайтарма» Енвер Бекіров, викладач англійської мови Амет Бекіров, керівник релігійної громади мусульман м Львова Ернест Абкелямов.

Для спільної роботи в рамках «Платформи кримськотатарських ініціатив» було запрошено низку організацій: ГО «Арекет», БФ «Хайтарма», ГО «Кримські переселенці», ГО «Інститут громадянського суспільства», ГО «Релігійна громада мусульман» ГІ «QIRI’M YOUNG», ГІ «Львівській клуб жинок киримли», ГО Спілка учасників бойових дій «АСОЦІАЦІЯ КОМБАТАНТІВ», ГО «Селям», ГО «Іхсан-Щирість», ГО «Земляцтво кримських татар у Львові», ГО «Кримські татари Волині», а також окремих громадських діячів та експертів.