За офіційними даними, в Україні нараховується 1,2 млн внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим. Значна частина із них мешкає в нових територіальних громадах уже понад рік і не планує вертатися на попереднє місце проживання, навіть якщо така можливість появиться в найближчі роки. Чи зможуть вони восени цього року вплинути на вибір місцевих рад за місцем свого фактичного проживання?
З таким запитанням «Гал-інфо» звернулося до аналітика Громадянської мережі «Опора» Олександра Клюжева, який розповів про внесені депутатами (зокрема, Парубієм і Тарутою) пропозиції, які передбачають надання переселенцям права взяти участь у місцевих виборах.
Експерт підкреслив, що міжнародні стандарти політики щодо внутрішньо переміщених осіб, затверджені ООН, зберігають за ними право на рівноправних умовах впливати на життєдіяльність тих територіальних громад, до яких вони перемістились.
Він переконаний, що переселенці повинні одержати право проголосувати у тих громадах, до яких вони перемістилися, з кількох причин.
«По-перше, значна частина переселенців ніколи не повернеться на покинуті території, отже, уже є частиною нових громад», – наголосив він.
Друга причина полягає у тому, що змушувати переселенців (навіть дистанційно) брати участь у виборах місцевої влади на окупованій території (якщо такі взагалі відбудуться) – вкрай некоректно.
«Ясно, що на ці вибори (в разі їх проведення) будуть впливати озброєні формування, висуватися на цих виборах будуть злочинці. Змушувати переселенців брати участь в таких виборах неправильно з точки зору держави», – зазначив він.
З іншого боку, участь переселенців у виборах передбачає усунення організаційних труднощів.
«Тут не може бути автоматичного принципу: всі переселенці включаються до списку виборців у тих громадах, де вони перебувають. По-перше, наявна плутанина у реєстрації внутрішньо переміщених осіб, яких по-різному реєстрували в різних областях. Частину переселенців реєстрували за місцем фактичного перебування, частину – за адресою соціальної служби або міграційної служби», – зазначив він.
Виходячи з цього, було запропоновано заявний принцип. Згідно з цим принципом, переселенець, який прийняв рішення постійно жити в певній територіальній громаді, може звернутися до органу ведення державного реєстру виборців й змінити свою виборчу адресу. Це дасть йому право не тільки на одноразове голосування, але й на всі решта голосувань.
За словами Олександра Клюжева, відповідні пропозиції щодо зміни ухваленого в першому читанні закону про місцеві вибори вже внесені до Верховної Ради.
«Такі правки до ухваленого в першому читанні законопроекту про місцеві вибори були запропоновані низкою народних депутатів України (зокрема, Парубієм і Тарутою) й учора, 25 червня, внесені до Верховної Ради. Будемо сподіватися, що знайдеться політична воля в українському парламенті для надання виборчих прав переселенцям, хоча, безумовно, спротив теж буде серйозним. Я не буду називати політичних сил, які можуть не підтримати, бо, сподіваюсь, що здоровий глузд переможе, але є три основні фактори, через які вони можуть не проголосувати», – наголосив експерт.
Перша причина пов’язана з упередженнями щодо політичної позиції переселенців.
«Є необґрунтована позиція частини депутатського корпусу, що переселенці можуть політично викривити результати виборів в тих територіальних громадах, в яких вони перебувають. Є упередження, що основна маса переселенців буде голосувати не за ті політичні сили, за які будуть голосувати представники цих територіальних громад», – відзначив Олександр Клюжев.
Ще одним чинником є Мінські угоди, згідно з якими мають відбутися вибори на окупованих територіях.
«Прихильники Мінських угод вважають, що переселенців потрібно використати на виборах на окупованих територіях, відкривши відповідні дільниці в інших областях України. Відповідно, надати їм можливість голосувати в нових територіальних громадах не можна», – сказав експерт.
Третє застереження пов’язане з тим, що немає нормального обліку переміщених осіб.
«Якщо під час повторного розгляду законопроекту ці поправки не будуть враховані, то потрібно буде продовжувати тиснути на парламент шляхом внесення окремих законопроектів», – резюмував Олександр Клюжев.
